Здолбунів - Мамалига

Всім доброго часу доби. Вирішили з дружиною ефектно закрити свій мотосезон і зібралися в невеликий тур по Західній Україні. Отож вирушаемо із Здолбунова ввечері 4-го жовтня, далі Остріг - ночівля десь перед Староконстянтиновом далі в суботу Хмельницький - Ярмолинці - Сутківці - Дунаївці - Камянець-Подольський  - ночівля біля Грушки - у неділю зранку Хотин - перепускний пункт Мамалига (так як в цьому році не втигли то в наступному збираємося обїхати всю Молдавію) далі назад через Камянець-Подольський до Сатанова - Теофіполь - Остріг - і фініш вдома в Здолбунові ввечері-ночі на понеділок. Розумію що відстань не велика але враховуючи що ще є велике бажання у всіх вищеописаних місцях побачити все те про що написано на просторах інтернету, то виходить - аби встигли за вихідні.

Желаю завершить сезон без снега на дороге!  

Щойно повернулися, вражень "купа і ще возик збоку". Зламалися по дорозі. Але про все згодом. Поки відпочивати, пити пиво, знімати кофри і готувати мот і себе знову до марудного міського життя))...

Відпочивши можна й описати подорож. Тож почну. Виїхати в пятницю як планувалося не вийшло, по обєктивним причинам (празнування дня народження як не як). Виїхали в 8:30 з Здолбунова - сонце вставало приморозок на траві - красота неймовірна. Дорога була чудова поки не дісталися Славути де вскочивши в центрі міста одразу в чотири ями підряд я доконав свій передній диск і колесо почало повільно підспускати так що раз в кілометрів 50-70 в залежності від кількості вибоїн на дорозі   його доводилося підкачувати і доводити до робочого тиску.
Далі був Староконстянтинів в якому знайшовся чудовий памятник радянському танкобудуванню під назвою ИСУ-152


" />

Далі був Хмельницький на підїзді до якого ми по тупому розложилися біля заправки. При заїзді на заправку (колесо як виявилося спустило майже повністю) був наплив асвальту я зменшивши швидкість майже до 0 повертав направо на заправку і накотивши на наплив на швидкості 2-3км/год просто завалив його разом зі всім добром і дружиною в тому числі на правий бік (по її словам вона просто прилягла на асвальта без ніякого удару) - у заправщика очі були по 5 копійок. Благополучно була відламана водійська підніжка. Але їхати треба далі тож підкачавши колесо і заправившись поїхали далі. При виїзді з Хмельницького вирішили перекусити і на очах у ГАИців при виїзді з кільця пересікли двойну суцільну і припаркувалися біля кафе. Повезло що вони напевно були зайняті чимось важливішим так як пообідавши вийшли з кафе - їх вже не було (а ми обідавши вже вишукували по стопніку яким найблищим селом будемо минати цей пост). Далі без пригод дісталися до Камянця-Подольського.
Так як ми були там вперше то місто дуже сподобалось. Декілька фоток звідти
 " />
 " />
 " />
Там до речі в ці вихідні відбувалася реконструкція турніру лучників - було цікаво
 " />

А далі був чудовий і неповторний Хотин місцина просто супер всім раджу туди зїздити

 " />
 " />

Була вде 18 година тож звірившись з стопніком вирішили вернутися в Камянець-Подольский і через нього їхати в сторону Сатанова. Заїхали вже затемна і побачили чудову підсвітку нічного замку
 " />

А далі почався суцільний жах дорога десь пропала лишився лише напрямок скажу навіть більше асвальт де не де був але на фоні ям він якось не впізнавався. Хоча можливо вдень там дорога і була більш адекватною але в світлі фар це була гра злови якнайбільшу яму тож проїхавши добрячий кусень дороги вирішили заночувати в палатці в придорожній лісосмузі. Випивши пива і перекусивши гаряченького повлягалися спати. Ранок був класний. Тишина, край кукурудзяного поля. Вирішивши не снідати а дотягнути до якоїсь внятної кафешки подалися далі. Колесо вперто підспускало кожні 30-50км тож це вже стало ритуалом (зупинка -перекур - підкачка колеса). Не знайшовши ніякої відкритої кафешки ні в смт ні в селах тупо купили чого не вистачало в магазині і влаштувалися на одному з пагорбів на сніданок.
А далі був Сатанів. Нічого особливого там не знайшли руїни монастиря, залишки оборонних стін
 " />
 " />

А далі сталося те що будем згадувати ще довго. Доречи оговорюся наперед села на Хмельниччині однотипні - підйом на пагорб до села, зупинка, магазин зліва, поворот дороги і вниз далі обїзд навколо озера, підйом, автобусна зупинка, кінець села і так далі. Тож після чергового села при підйомі на виїзді з села Ленінське на швидкості біля 100 км/год у нас лопає цеп і тікає десь на метрів двісті в протилежну сторону від руху. Я потратив десь хвилин 20 поки його знайшов. Сталося це за 3км до Теофіполя. Думаю "все приїхав" - почав шукати в неті  на комунікаторі якісь відості про Теофіполь, його СТО і байкерів звідти.

 " />
 " />
 " />

Але як сказала дружина "ти десь в дитинстві добре в гамно вступив - того й такий фартовий" тільки но я знявши цеп і вирішивши їхати попуткою щоб заклепати його на горизонті зявився байкер Сергій на HONDA Africa який буквально на півгодини виїхав покататися по пагорбам і наткнувся на нас. Він катнувши додому в Теофіполь привіз Явовське ремзвено яке на щастя не підійшло на декілька мікрон по довжині щоб затиснути контрольний штифт. Якось так сяк заклепавши його помаленьку поїхали до його друзів в Теофіполь на ремонт. Друзів виявилося двоє Юра і Саша. Саша чоловяга років сорока займається в Теофіполі ремонтом мотороллерів. Хоча в самого в гаражі 2 чопера один з яких оригінальний харлей 1946 року. Як виявилось знайшли ми ще чотири тріснувших звєна, які благополучно були замінені і десь біля 18:00 ми попрощавшись видвинулися в сторону дома. Дороги далі так само не наблюдалося - ями та вибоїни аж до самої траси Шумськ Остріг тож швидкісь в переважній своїй більшості була 20-30км/год. І десь в 21:00 ми вїхали додому в Здолбунів.

От така вийшла подорож вихідними протяжністю десь 700 км. Висновки зроблені проблеми буду усувати, так як на наступний мотосезон хочемо катнути на тиждень по молдавії і румунії...

молодчага 

Хорошее начало - половина дела, а проблемы в дороге - пусть остаются там же...на далёких дорогах!..

Достойное действо для завершения сезона Каменец красивый город... хочу туда!!!!