Межигіря або назад в имнуле

Хоч сезон і офіційно був нами закритий але наявність гарної погоди так і спокушає на невеличкий мото пробіг . Від одногрупника дізнався що в селі Межигіря знаходиться закинутий воєнний обєкт недовго думаючи було вирішено туда їхати .Правда колег байкерів зібрати було важкувато тому в дорогу нас вирушило 2 зонта , і наші львівські колеги байкери правда в складі 3 чоловік на шкоді фабії (Бачте холодно для них )З Івано Франківська до Міжгір’я — 60 кілометрів ужасної розбитої дороги дороги, яка проходить через селища Богородчани, Підгір’я, Росільну. Дістатися в Міжгір’я (а звідти і до самого об’єкта) не складає жодних проблем. Достатньо знати лише три-чотири правильні повороти, в чім допоможе карта-кілометрівка та розпитування в місцевих(Але й з цим легко заблукати так як в село нема жодник вказівників всетаки колись секретний обєкт). Цікавим є зовсім інше: ще здалеку, перед в’їздом у село, добре помітні ретрансляційні вишки надсекретної колись військової частини. Чотири 30-метрові залізні велетні стоять на горі висотою приблизно 700 метрів, на видноті. Другою несподіванкою було те, що об’єкт легкодоступний, не огороджений, не кажучи вже про якусь охорону. 

З села, від підніжжя гори до бази веде ґрунтова дорога, пересуватись якою може позашляховик або інший потужний транспорт(як почув зі слів нашого Гіда поза того року коли вивозили крадений метал з бази там камаз застряг, тому вирішено було транспорт лищити в селі а на сам обєкт іти пішки ). На шляху немає жодних воріт чи загорож; десь за 2 кілометри перед в’їздом на територію об’єкта ґрунтовка заходить у ліс, стає кам’янистою з крутим підйомом, канавами і заростями. 

З лісу дорога досить несподівано виводить до об’єкта — на бетонку, яка попри поруйновану будівлю КПП прямує на територію бази. У класично-радянському бетонному паркані колись були ворота, тепер зрізані на металобрухт.

Око зразу зауважує вишки, встановлені на невеликому пагорбі-фундаменті. Трохи нижче, біля вишок, розташовані, імовірно, бокси для військового автотранспорту. Це просторий одноповерховий ангар із десятьма подовгастими павільйонами всередині і широкими виїзними отворами, по п’ять із кожного боку. Як видно з фото, на виїздах були встановлені залізні ворота на потужних завісах, з резиновим ущільненням. Ласі шматки брухту знайшли своє логічне використання. Починає складатися дивне враження: військова частина була розформована не так давно — у 2003 році, але здається, наче пройшов десяток (а то й більше) років, відколи бункери покинув останній військовий.

Чотири вишки стоять на штучному насипі; вони утворюють умовний квадрат із довжиною сторони близько 40 метрів. На двох вишках драбина починається від самої землі. У заглибленнях під кожною вишкою видно отвори десятків каналів, через які колись виходили кабелі з глибин бази. Тепер тут зяють діри, а на самих вишках немає антен. Лише на котрихось іще залишились стріли кранів та елементи несучих конструкцій антен. Довжина драбин — 100 сходинок; залізши на вершечок, відчуваєш легку втому в руках. З вишок відкривається вид на села Міжгір’я та Перегінське, Калуш; Івано-Франківськ захований за горою. На сусідньому пагорбі стримить вишка з діючою базовою станцією стільникового зв’язку. Видно карпатські хребти.

Відомо, що ця військова частина в період Холодної війни забезпечувала радіозв’язок СРСР із країнами Варшавського договору (Албанія, Болгарія, Угорщина, НДР, Польща, Румунія та Чехословаччина), який проіснував із 1955 по 1991 рік. У репортажі ТСН говориться, що кодований сигнал із Москви по кабелю (!) передавався сюди, тут оброблявся, і вже далі через радіоефір надходив до кожної з країн організації, створеної на противагу НАТО. Згідно з умовами договору, у разі військової агресії проти якоїсь із країн усі інші мали якомога швидше прийти їй на допомогу.





 

Якшо когось цікавлять фотки самого бункера можу викласти на якомусь файлообміннику бо їх там дійсно багато всетаки 4 повнрха під землю

обалденные места для пострелушек...

Классный отчет! Только вот упоминание Межигір`я в названии по началу вводит в ступор

По дороге туда есть парочка дотов в поле и если сделать небольшой крюк... То и бывшие ракетные пусковые шахты можно поглядеть. Хотя по последним данным, шо-то там химичат с ними.