Стежками Чернігівщини

Не судіть строго – перший мотозвіт
На початок трішки статистики:
Наш «коник»: Zonghsen ZC-125-4 Cyclone
Шалено бажаючі кататись – Я та Дружина.
ДОВГООЧІКУВАНА мінівідпустка в кількості 4 дні на подорожі.
Точка відправлення та прибуття – м. Ніжин.
І звичайно ж, маршрут: Батурин – Тростянецький дендропарк – Чернігів – Історико-культурний заповідник Качанівка.

Отже, в дорогу!

ДЕНЬ ПЕРШИЙ: БАТУРИН

Сумки збиралися звечора, тому що минула ранкова практика показала, що ходити сонним і совати туди-сюди речі, занадто накладно по часу і не плодотворно, оскільки половина то забуто, то не знайдено. Підйом обрано на 6-ту годину ранку, аби спробувати виїхати о 7-й ))). Градусник «порадував» позначкою в 6 градусів тепла по цельсію., що сприяло утепленню додатковими светрами (як результат по два реглани і светр, двоє штанів). Планування дало свої плоди, виїхали в 08.00 ))))).

Проїхавши перші 30 км, московською трасою, вдяглися другі перчаткі, дістали ще по светру і знову в дорогу.

На 50км зацікавив дорожній показник – Музей-садиба П. Куліша, вирішили подивитись.
Садиба зустріла нас теплом та сонечком:
Фото 1427


Правда, самі ще були трішечки сонні
Фото1429


Ось така хатинка:
Фото1436


Фото1438



Взагалі саме місце дуже тепле і привітне, ми отримали позитивний заряд енергії на цілий день.
Фото1440


Фото1441


Фото1442


Фото1446


Фото1449


Фото1452


Фото1453


Фото1459


Фото1461


Фото1462


Фото1464


Фото1466


Фото1468


Фото1480



І знову в дорогу. Вже нікуди не звертаючи їхали до самого Батурина (була спокуса звернути до Музею-садиби Саєнка, але вирішили заїхати на зворотньому напрямку).
По приїзду в Батурин, відразу заїхали до палацу К. Розумовського. Всередину палацу не заходили, оскільки пускали туди тільки від 5 чоловік з екскурсією, а нас то тікі двоє,і судячи з того що понеділок, бажаючих більше не було (з кожного по 30 грн., мо кому знадобиться), прогулялись навколо:
Фото1481


Фото1491


Фото1500


Фото1504


Фото1507


Фото1508


Фото1510


Фото1512


Фото1520



Їдем далі – до Батуринської фортеці. Місця дійсно вражаючі, але підкачав фотік, довелось більшу половину знімати на телефон:
Фото1522


Фото1525


Фото1534


Фото1536


Фото1537



Решта фото з телефону

Прямуємо далі по Батурину – цікаві краєвиди, захоплююча природа. Заїжджаємо до парку, де знаходиться Музей Будинок Генерального судді Лівобережної України.

Фото з телефону

Після огляду експозицій, а то вже був останній наш «відвідувальний» пункт, обідаємо на так званих сходах амфітеатру (в даний момент то трибуни місцевого футбольного поля).

Заводимо свого вірного друга і знову в дорогу. Якщо ранок зустрів нас холодом, то поверталися вже з страшенним вітром По дорозі заїхали до музею художника Саєнка в Борзні (фото не робили через той самий фотік). Єдине, що хотілося додати – дорожні позначення там взагалі нікудишні, поки знайшли ту хатинку, добряче покружляли. Опісля виїхали на головну трасу, надибавши підходяще місце, зігрівшись кавою в лісі прямували до точки прибуття – м. Ніжина.


ДЕНЬ ДРУГИЙ: ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ ДЕНДРОПАРК.

А тут нас чекав облом
Після вчорашніх мандрувань, в області циліндра почало щось звеніти, не міг зрозуміти що, була підозра що клапани на обертах 4000. Ще з надією, що ми поїдемо в Тростянець, з самого ранку вирушаємо до мотобрата Сані, який має одноколірного та однотипного мотика. Як виявилось – постукувала екологія (остаточно ще не підтверджено). Але виїхати в Тростянець так і не вдалося. Додались ще певні справи по місцю. По вирішенню всіх справ, все-таки сидіти не хотілось, та й бутерброди з гарячою кавою нам підморгували. Тому вирішили покататись по Ніжину та його околицях (провів дружині екскурсію, а то руки ніяк не доходили). Як висновок, накатали 80 км. Ввечері повернулись до точки прибуття з надією, що наступного дня вдасться їхати згідно графіку.





ДЕНЬ ТРЕТІЙ: ЧЕРНІГІВ.

Підйом о 6,30 був важким – совались як сонні мухи. Ще й на додаток надворі йшов дощ. Відразу зіпсувався настрій. Та все-таки, природа була на нашому боці!!! Дощ стих, почало виглядати сонечко і ми вже з задоволеним обличчям і з надією в душі вирушили по запланованому маршруту. Повезло, що дорога була нормальна, і в деякий місцях сонечко вже підсушило асфальт. Та й мотик молодець – достойно вів себе на дорозі після дощу на стоковій гумі. Перший привал – якась закинута (а може й діюча) автобусна зупинка. Обпершись на неї, здивувався як вона ще трималася, оскільки хиталася майже від вітру:

Фото1543


Фото1545




Перекур в 20 хв. і далі в дорогу. Темні хмари з обох сторін так і хотіли нас налякати, але ми не здаємося. Та й все-таки, виглянуло сонечко. Наступна зупинка – Чернігів. Одразу в парк (в’їзний вал з гарматами):

Фото1558


Фото1560


Фото1562


Фото1563


Фото1564



Далі купую карту Чернігова і їдем далі. Кружляючи навколо вул.Щорса відчули «веселий» дорожній рух поки знайшли дозволений поворот в потрібну вулицю. Трішки затримались біля театру:

Фото1572


Фото1574


Фото 1578


Фото1584


Фото1594



Далі прямуємо до Троїцько-Іллінського монастиря. Коли паркувались, зустріли ось такого малюка:

Фото1600



Далі, звичайно ж, сам монастир:

Фото1605


Фото1611


Фото1612



Підйом на дзвіницю:

Фото1625



Захоплюючі види:

Фото1633


Фото1635


Фото1639


Фото1643


Фото1644


Фото1645



Збираємось далі:

Фото1658



Рушаємо до Антонієвих печер, розташованих недалечко від монастиря:

Фото1662


Фото1665


Фото1668


Фото1672


Фото1674


Фото1675


Фото1684



На цьому екскурсія по Чернігову закінчується. Рушаємо в дорогу. Дуже хотілося потрапезувати на березі Десни, кілька разів звертали на ґрунтовку, але марно, нормального під’їзду так і не знайшли (місцями здавалося, що під нами справжнісінький «ендурик», що додавало гордості за свій вибір т/з). Тож їли ми вже за Черніговом, місце теж красиве:

Фото1686


Фото1688


Фото1690



І знову в дорогу. Почав підніматись туман плюс швидко потемніло, тому їхали довго, приїхали о 20,00, а надворі наче 23,00. Хоч багато хто і жаліється на штатне світло, при швидкості в 50 км/год було доволі комфортно, правда тікі на дальньому. По приїзду, втомлені і задоволені, чекали наступного дня і надіялись на хорошу погоду.


ДЕНЬ ЧЕТВЕРТИЙ: ІСТОРИКО_КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК КАЧАНІВКА.


Цього ранку підйом вже був о 07,30 – втома дала своє. Ранок зовсім не порадував – пасмурна, захмарена погода, ще й туман. Але хто здається, якщо залишився останній день? Екіпіруємося, піджупуємося і Вирушаємо!
В порівнянні з трасою на Батурин і Чернігів, в сторону Качанівки (Ніжин-Ічня і далі) дорога поганувата, розбита.
Привал:

Фото1693


Фото1694




Туман тримався до години 11, та все-таки розпогодилось


І ось вона, Качанівка:

Фото1698



Місця афігенні, раджу всім з’їздити. Просто не вистачає слів, щоб розказати яка там краса.

Фото1701



Маєток Тарновських:
Фото1707


Фото1709


Фото1713



Парк навколо маєтку:
Фото1715


Фото1717


Фото1727


Фото1732


Фото1749



Романтичні руїни:
Фото1754


Фото1767



Повітряний міст:
Фото1771



Улюблений дуб М. Гоголя:
Фото1773



Гуляєм далі. Парк здоровенний. Показників по парку мало. Карта парку, яку знайшов в гуглі теж не повністю співпадала, тож трохи поблудили. Взагалі вся прогулянка тільки парком (не враховуючи сам маєток і перекус на березі ставу) зайняла години дві, зовсім не повільного темпу ходьби, при тому, що ще не всі його закутки встигли обійти (за браком часу – хотіли приїхати завидна).
Фото1779



Галявина «Зірки»:
Фото1784


Фото1795



Георгіївська церква:
Фото1803



І на вихід:
Фото1807



Гаряча кава і в дорогу з купою приємних вражень.
Наостанок трішки позитиву. Отаке от футбольне поле трапилось нам по дорозі

Фото1808




А тепер висновок.
В загальному заїзді на 4 дні проїхали 700 з копійками км (в режимі обкатки «тошніли» в середньому 50км/год).
Затратили 15л. бензину.
Здобули досвід їзди в туман, сильний вітер, мокрий асфальт, місцями бездоріжжя, їзда в темряві і температурний режим 6 градусів +.
Нервові клітини при заїзді майже не постраждали.
На квитки до музеїв було потрачено приблизно 150 грн.
Подорожжю та результатами випробувань, які пройшов мотоцикл задоволені!
[img][/img]

.

народ фоткі довго грузяться (хз чого) тому читаючи чекайте по довше, якщо цікаво їх побачити))

Молодці - видо, що поїздочка вдалася на славу....

такі да))

але головна мета, догнати тебе по кілометражу подорожей

як не як , твої приклади , не аби як стимулюють))

головне не приклади - а бажання та можливості...Тим більш , що у тебе з твоєю половинкою бажання збігаються - так що дуже не швиди - все встигнеш...Я ось намотав 45..а тепер гроші на нове колесо ніяк не знайду...а треба до нового сезону - інакше на роботі весною повішусь...

та життя таке коротке)) спішити треба , тікі НЕ НА ДОРОЗІ , а в будівництві і реалізації планів))

але за напутства дякую))

ще трошкі фото Батуринської фортеці з телефону ))






































Сама церква....












Вхід в Центральний парк




В парку пам"ятник Кочубеївні




Та дуб, в дуплі якого з Кочубеївною вів переписку гетьман Мазепа здається




Приміщення Гетьманського суду




Цікава пасіка , з виконанням вуликів в різних формах




І Амфітетар, якій став трибунами місцевого футбольного стадіону




Ну і скромний мото-Зонг перекус )))